- Найбільша цінність у моєму світі — стосунки. Стосунки з колегами, друзями, дитиною, батьками та чоловіком. Це не означає, що я прагну ідеального спілкування, намагаюся бути хорошою або очікую цього від інших. Але найбільше зусиль у своєму житті я докладаю саме в цій сфері. Напевно, я не з тих, хто міг би бути щасливим на безлюдному острові. Усі мої хобі, захоплення та професійні інтереси пов’язані з тісним контактом із людьми.
З одного боку, це не завжди знаходить відгук в інших, а цінності багатьох людей — гроші, соціальний статус, визнання чи щось інше — зовсім не збігаються з моїми. З іншого боку, кожен у той чи інший момент потребує стосунків: підтримки, допомоги, турботи та розуміння. Мені хочеться вірити, що, отримуючи позитивний досвід спілкування і доброго ставлення до себе, ми самі змінюємося.
Є люди, у присутності яких не страшно розкриватися. Мені здається, саме вони могли б бути ефективними психотерапевтами: ті, хто приймає не лише людей, які їм платять, а людей загалом — не засуджує і не знецінює. З власного досвіду роботи з кількома психотерапевтами можу сказати: у складній ситуації я прийшла б до одиниць. До тих, хто безоцінно дивиться на інших і приймає їх. Це ґрунтується на їхньому прийнятті себе. Виходячи за межі робочого простору, така людина залишається тією самою. Саме так я розумію фразу: «Головний інструмент психолога — він сам».
У психології зараз є багато різного через відсутність чітких меж і сертифікації, а також через те, що ця професія може багато чого компенсувати самому фахівцеві.